У цій невеличкій оповіді короткими штрихами змальоване дитинство та подальша доля юної Оленки, яку доля звела з стареньким дідусем та його яблуневим садом, на краю лісу.
В творі піднімаються питання неповторності вражень дитинства, труднощів які виникають у молодшого покоління під час перехідного віку, важливість природи для людського існування, та дружби, що проходить крізь роки.