Збірка новел 22го (і не тільки) року. Майже всі матеріали вже були опубліковані на різних блог-платформах, але не все було почуте. На жаль..
Роман про дураків взагалі і російський нацизм, зокрема. Чомусь і зараз, під час війни, є багато таких, що роблять вигляд, ніби в росії є якась цивілізація. І це коли неозброєним оком видно їхню меншовартість через малоосвіченість. Тобто нацьістка марьяна, це не просто стьоб. Це правда.
А путін, звичайно, звичайний дурак. Не можна, аж так, любити гроші. Міг хоча б спробувати увійти в Історію якось по іншому. Як увійде? А він вже увійшов – як «нєудачнік» з позивним «хуйло». Цього вже не змінити.. Чому в нього так вийшло? Бо ембіейщики з його команди вміли тільки те, що і всі ембіейщики – красти і звітувати. Звітувати так, як має сподобатись «інвестору». Тобто – все було передбачувано.
Книга і про наших локальних дураків. Було б, в принципі, пох на них, якби вони жили разом, десь на окремо взятій території. В середовищі, яке самі й створили. Але, на жаль, вони серед нас і дуже активно руйнують те, що створено ще до них людьми з розумом..
Цю збірку можна розглядати, як хроніки – все писалося паралельно з сиренами за вікном.
А, ну так і, звичайно ж: Full Moon – наше Сонце..